"По барабану" - пісня, що належить до альбому «Naked Flame» CD & LP випущеного у 2002 році Німеччина/Україна.
Вадим Красноокий: "Коли знімали "По барабану" - відчували себе як в старому кіно. Таке яскраве відчуття, як з дитинства. Придувалов навіть під час зйомок не розповідав нам сценарій, залишалося тільки витріщатися на всіх цих акторів і думати - що ж з цього вийде. А найсмішніше, що я згадую, це сюжет про ці зйомки в якихось теленовинах, коли я з розумним виглядом щось розповідаю кореспонденту, а на задньому плані Богдан з Максом вивчають реквізит - у Богдана на голові пташина клітка, і він дме в горн, який видає абсолютно ідіотські звуки." ??
У 2006 році пластинку перевидали під лейблом компанії «Comp Music». Перевидання містить два відеокліпи один з яких "По Барабану". Вся музика і слова до цього альбому були написані Вадимом Краснооким, крім сімнадцятої пісні "Укупник / Залужна". Аранжування здійснювалася безпосередньо самою групою.
Ось вже третій рік, цей день для українського народу несе чималий зміст. День, з якого українці почали писати свою "незалежну" історію. Саме в цей день, кожен з нас повинен хвилиною мовчання вшанували пам'ять співвітчизників, що загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Вшануймо пам'ять загиблих учасників Революції Гідності та в АТО.
Вадим Красноокий: "У 1998 році ми нарешті дісталися до Західної Європи. Грали на сайкобільних фестивалях в Іспанії і Великобританії, а потім поїхали до Фінляндії. Деякі з наших нових пісень виходили на численних компіляціях в Україні, Росії, Німеччині та США, а пізніше навіть в Японії. У листопаді на CRAZY LOVE RECORDS вийшов наш другий альбом Mad In Ukraine. Він також був виданий в Україні - у вигляді компакт-диска на РОСТОК РЕКОРДЗ і у вигляді касети на ЄВРОСТАР, та в Росії - на касеті від MANCHESTER FILES.
1999 був плідним роком та приніс нові концерти і теле-ефіри на центральних українських телеканалах, а також нові подорожі за кордон - 2 фестивалі в Німеччині, один в Іспанії, клуби в Росії і Польщі..."
Вадим Красноокий : "У 97-му, ми вперше грали за межами колись «неосяжної батьківщини» - в Фінляндії, на чудовому фестивалі "My Way Rock'n'Roll Jamboree". Це була триденна рокабільна тусовка на 2500 чоловік за участю 21 групи, включаючи таких класиків жанру як : METEORS, NEKROMANTIX, RESTLESS, MATCHBOX і CRAZY CAVAN. Цей рік був не менш успішний і вдома. Ми зняли два нових відео-кліпи (на пісні Sharks і Black Cat ,які входили до другого альбому), багато миготіли на телебаченні і багато виступали. До кінця року ми були одними з 5 номінантів на звання найкращої української рок-групи за результатами теле-радіо-хіт-парадів (іншими групами були GREEN GREY, ВВ, БРАТИ КАРАМАЗОВИ і ТАБУЛА РАСА). Ще одна істотна подія 97 року - в липні у нас з'явилася перша власна сторінка в інтернеті, яку створив і довгий час вів Максим Сергієнко."
Вадим Красноокий : "У 1996 році наш дебютний альбом Psycholula вийшов на компакт-диску в Німеччині (на CRAZY LOVE) і на касеті в Києві (на WESTERN THUNDER). Стас Лісовський все менше і менше влаштовував нас як контрабасист, врешті-решт його замінив мій брат Максим Красноокий. Максу було тоді всього 14, але він був кращий з самого початку. У 96-му ми зняли свій перший відео-кліп на пісню Ghost, з першого альбому. Ця робота була дебютом і для відомого тепер в Україні кліп-мейкера Володимира Якименка. У зв'язку з виходом цього відео було організовано презентацію для журналістів, і це був, наскільки мені відомо, перший випадок "презентації кліпу" в історії українського шоу-бізнесу. В тому ж році ми вперше виступали в Росії, в Санкт-Петербурзі, на фестивалі, організованому MEANTRAITORS. Надалі, ми неодноразово грали в Москві, а одного разу навіть у Воронежі, але Пітер залишався для нас особливим місцем, свого роду рок-н-рольною Меккою, в яку ми намагалися здійснювати регулярні концертні паломництва. ))Тамтешній лейбл MANCHESTER FILES навіть видав в 1997 році на касеті запис одного з наших перших пітерських виступів (Chernobilly Attack)."
Вадим Красноокий? : "У 1995 році був виданий касетний міні-альбом Mad Heads Boogie, тираж якого був близько 200 штук і розійшовся за 2 тижні. На той час ми вже могли самостійно зібрати зал на кшталт київського клубу «Барви», ми також стали з'являтися на різних теле- і радіо-каналах, в газетах і журналах, залучаючи нових слухачів і надихаючи нові групи. Нас стали запрошувати в інші українські міста, так ми розпочали наше нескінченне гастрольне життя."
Буде круто, бо за надзвичайну атмосферу позитиву і оптимізму відповідаємо ми…
Влаштуємо повний відрив, шалені танці і спільні співи. А ще буде море, гра на гітарі на барній стійці, серйозні розмови про молоду кров української нації, вдячне «Слава Україні! Героям слава!», адресоване всім українським воїнам-захисникам!
Вадим Красноокий : "У 1993 році у нас почалися серйозні зміни в складі. Це було суттєвим уповільненням розвитку для групи, яка вже встигла в якійсь мірі зарекомендувати себе на рок-сцені Києва. Рома Шаркевич пішов, і нам довелося довго і болісно шукати нового барабанщика. Після ряду проб і прослуховувань ми зупинилися на Євгенові Медведі, який загалом теж був далекий від того, в чому група мала потребу. Влітку "Сталік" (Вова Сталінський) повідомив мені, що він збирається одружитися зі своєю німецькою подругою і до зими планує перебратися на постійне проживання до Німеччини, що означало тепер і необхідність пошуку нового контрабасиста. А вірніше сказати, нам потрібно було шукати людину, яка би захотіла вчитися грати на контрабасі - рок-н-рольних контрабасистів в місті просто не було. На заміну "Сталіку" був запрошений Станіслав Лісовський. Загалом, група була надовго паралізована - ми дали менше 10 виступів за півтора роки. Правда, я продовжував писати нові пісні...
Влітку 1994 року за наші барабани нарешті сів (а точніше - став, він кілька років грав навстоячки) Богдан Очеретяний. Справи пішли куди краще. Бобу було 16 років, він грав добре і дуже стильно, та до того ж був сповнений ентузіазму. Ми стали часто виступати, одного разу навіть розігрівали "КРЕМАТОРІЙ", з'являлися на численних в той час київських рок-фестивалях, пізніше в нічних клубах. Ми стали записувати велику кількість демонстраційних касет і бомбити ними всі відомі нам європейські рекордингові компанії, що спеціалізувалися на музиці рокабілі і сайкобілі. Одна з них, німецька CRAZY LOVE RECORDS, в результаті випустила наш дебютний альбом. Для повноти картини не можна не згадати Іванну Довженко, яка взяла на себе менеджмент групи і відігравала значну роль в нашому розвитку протягом наступних 3 років (після чого ми займалися менеджментом самостійно)."
